-
1 інструмент
instrument; ( знаряддя для праці) tool; tools pl; с.-г. implementдуховий інструмент — wind instrument, aerophone; мн. brass
-
2 інструмент
ru\ \ инструментen\ \ toolde\ \ Werkzeugfr\ \ \ outilзнаряддя людської праці чи виконавчий механізм машини, а також прилади, пристрої, пристосування, застосовувані в науці і техніці для різних вимірів та інших операцій -
3 техніка
ТЕХНІКА ( від грецьк. τεχνικόζ - мистецтво, майстерність, уміння) - форма перетворювальної людської діяльності, що історично розвивається і здійснюється відповідно до тієї чи іншої раціональної схеми з метою задоволення потреб людини, посилення її здібностей, визволення від влади чужих їй сил природи та суспільства. Сучасна Т. не обмежується тотальністю технічних засобів (машин, механізмів, інструментів). Вона охоплює також Т. наукових досліджень, Т. процесу навчання, Т. культури й побуту, Т. віршування, живопису, хореографії, Т. медитації, духовного життя, містичного культу та ін. У широкому сенсі Т. - не тільки засіб, яким людство може користуватися чи ні; це дійсність, яка виникає в процесі коеволюції фізико-космічної, біологічної сфер та сфери творчої активності людини. Залежно від характеру взаємозв'язку "людина - Т." історія становлення Т. поділяється на три періоди: 1) період людино-центрованого взаємозв'язку; 2) період техно-центрованого взаємозв'язку; 3) період децентрованого взаємозв'язку. В структурі взаємозв'язку першого періоду людина - головний агент технологічного процесу, а технічні знаряддя - це лише підсилювачі та модифікатори фізичних органів людини. В другому періоді головна роль переходить до машинної Т.; органи праці людини використовуються як технологічні елементи, які доповнюють машину. Основу взаємозв'язку людини й Т. третього періоду становлять два рівноправних агенти взаємодії "людина - Т.". Людина перестає бути фізичним придатком технологічного процесу і здобуває умови для вільного творчого застосування своїх здібностей. Розвиток самої Т. тепер не лімітується фізіологічними межами людського організму. Т. набуває не тільки антропокультурного, а й космологічного значення, оскільки перетворює людину на космогонічну силу, здатну змінити не тільки нашу планету, а й найближчий Космос. Взаємовплив суспільства та Т. відбувається не тільки через сферу матеріального виробництва, а й через будь-яку іншу соціокультурну сферу Р. еволюції в Т. планетарного електронно-комп'ютерного зв'язку суттєво змінюють не тільки уявлення про світ, становище людини в ньому, її світовідчуття, а й екзистенційний сенс існування людини у Всесвіті. Наприкінці епохи Модерн ну (головні ознаки якого - радикальна трансформація в галузі комунікації, науки, енергетики і безперервне зростання ефективності технології виробництва) виникає скептичне ставлення до проекту Просвітництва, зокрема до такої його цінності, як Т. Нині цивілізація опиняється перед дилемою: подальше зростання загрози величним цінностям Просвітництва або ж відродження їх нормативного пріоритету. Яка саме з цих альтернатив здійсниться залежить від того, чи стане техногенне суспільство слугою, а чи паном породженої ним Т.В. Лук'янець
См. также в других словарях:
інструмент — ч. 1) род. а. Знаряддя для праці. •• Меди/чний інструме/нт технічний пристрій, призначений для виконання профілактичних, діагностичних, лікувальних, дослідницьких маніпуляцій і процедур. 2) род. у, збірн. Сукупність таких знарядь. 3) перен. Засіб … Український тлумачний словник
інструмент — мента, ч. Рс. Знаряддя для праці … Словник лемківскої говірки
65.060.01 — Сільськогосподарські машини та устатковання взагалі ГОСТ 12.2.002 91 ССБТ. Техника сельскохозяйственная. Методы оценки безопасности. Взамен ГОСТ 12.2.002 81 ГОСТ 12.2.002.1 91 ССБТ. Тракторы сельскохозяйственные и лесные колесные. Метод… … Покажчик національних стандартів
Гірнича справа — горное дело mining Bergbau галузь науки і техніки, що охоплює сукупність процесів видобування корисних копалин з надр або на поверхні Землі, а також їх попередньої обробки з метою використання в господарстві. При видобуванні твердих корисних… … Гірничий енциклопедичний словник
покидати — I пок идати аю, аєш, док., перех. 1) Кинути все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Абияк, недбало кинути все чи багато чого небудь. 2) Кинути без догляду все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Вирушаючи кудись, кинути… … Український тлумачний словник
справа — I и, ж. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов язані з виробництвом, службою, громадськими обов язками і т. ін. || Уживається… … Український тлумачний словник
начиння — я, с. 1) Знаряддя праці, що необхідні для виконання якої небудь роботи, здійснення чого небудь. 2) Господарські речі, які служать для приготування, подання, зберігання їжі, напоїв і т. ін.; посуд. 3) Частина ткацького верстата у вигляді нитяних… … Український тлумачний словник
заробляти — я/ю, я/єш, недок., зароби/ти, роблю/, ро/биш; мн. заро/блять; док. 1) перех. і рідко неперех. Працюючи, набувати права на одержання плати або одержувати плату за виконувану роботу. || Здобувати що небудь завдяки праці. || на кого – що. Працювати… … Український тлумачний словник
послужити — служу/, слу/жиш, док. 1) Якийсь час служити, бути слугою в кого небудь, десь. || Працювати на благо кого , чого небудь, підпорядковувати свою діяльність інтересам когось або чогось якийсь час. || Якийсь час бути у вжитку, використовуватися за… … Український тлумачний словник
робити — роблю/, ро/биш; мн. ро/блять; недок. 1) перех. Займатися якою небудь справою, діяльністю. || у сполуч. з ім. у знах. в. Уживається в знач.: виконувати, здійснювати те, що виражено іменником. || у сполуч. зі словами на позначення міри, кількості.… … Український тлумачний словник
розкладати — а/ю, а/єш, недок., розкла/сти і рідше розікла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) Класти, розставляти, розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (усе чи багато чого небудь). || Класти на якій небудь поверхні знаряддя праці, їжу, білизну… … Український тлумачний словник
